ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Термін „торгівля людьми ” передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.

Торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.

До внутрішніх чинників належать:

- соціальна нерівність та низький рівень життя населення;

- насильство в сім’ї та інші прояви гендерної нерівності;

- девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);

- викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;

- привабливість кращого життя за кордоном та погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.

Торгівля людьми має різні види, серед яких: примусова праця, рабство, звичаї подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

 В Україні створено законодавчу базу для боротьби з торгівлею людьми, зокрема прийнято Закон України „Про протидію торгівлі людьми ” , розроблено та затверджено підзаконні нормативно-правові акти у сфері протидії торгівлі людьми.

Торгівля людьми - злочин, за вчинення якого в Україні передбачено кримінальну відповідальність на строк до 15 років позбавлення волі.