Щодо реєстрації та обліку платників

Суб’єкт господарювання має право, не відвідуючи органи ДФС, за допомогою електронних сервісів, що розміщені на офіційному веб-порталі ДФС, отримати від контролюючого органу необхідну для себе інформацію.

На сьогоднішній день функціонують такі електронні сервіси:

1) електронний сервіс «Інформація з реєстрів», який вміщує в собі такі відомості:

«Дані про взяття на облік платників податків»;

«Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального»;

«Дані Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;

«Реєстр страхувальників»;

«Інформація про РРО»;

«Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами»;

«Дані реєстру платників ПДВ»;

«Інформація про книги ОРО»;

2) електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум отриманих доходів та утриманих податків формує запит, підписує сформований запит електронним цифровим підписом та відправляє на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». Відповідь надходить на адресу електронної пошти платника, з якої надійшов запит.

3) електронний сервіс «Інформування громадян про результати обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення».

За його допомогою громадяни, вказавши реєстраційний номер облікової картки платника податків та прізвище, ім’я по батькові, можуть у телефонному режимі отримати необхідну інформацію в Інформаційно-довідковому департаменті ДФС;

4) електронний сервіс «Дані реєстру волонтерів АТО».

Громадяни мають можливість перевірити за номерами банківських рахунків інформацію про перебування волонтера у Реєстрі волонтерів АТО, що мінімізує випадки шахрайства під час здійснення благодійних заходів.

Також, на офіційному веб-порталі ДФС через електронний сервіс «Єдине вікно подання електронної звітності ДФС» реалізовані такі процедури реєстрації та обліку платників податків в органах ДФС на підставі документів, поданих суб’єктами господарювання в електронному вигляді:

1) процедури обліку платника податків за неосновним місцем обліку – на підставі повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП, заяви для взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. № 17-ОПП;

2) процедури внесення змін до облікових даних платника – на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»;

3) процедури реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платника ПДВ – на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ, заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ за ф. № 3-ПДВ;

4) процедури формування та надання витягу і довідки з реєстру платників ПДВ – на підставі запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за ф. № 1-ЗВР, запиту про отримання довідки з реєстру платників ПДВ за ф. № 1-ЗДР;

5) процедури включення с/г товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, перереєстрації, виключення з цього реєстру – на підставі заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за ф. № 1-РОБД, заяви про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації за ф. № 2-РОБД;

6) процедури формування та надання витягу з реєстру страхувальників або довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників – на підставі запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників за ф. № 1-ЗРС.

У зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 „Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

Шосткинська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області нагадує, що відповідно пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Слід зауважити, що норма п. 46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

Додатково: відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17.

Шосткинська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області повідомляє, що згідно з п.п.196.1.3 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ст.9 Закону України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Шосткинська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області повідомляє, що у 2018 році фізична особа, яка володіє легковим автомобілем, з року випуску якого минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість якого становить понад 1 млн. 396 тис. 125 грн., повинна сплатити до бюджету транспортний податок.

Статтею 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено особливості справляння транспортного податку. Відповідно до цієї статті ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні легкові автомобілі. Згідно з пп.267.2 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. У зв’язку з тим, що з 1 січня 2018 року розмір мінімальної заробітної плати становить 3723 грн., середньоринкова вартість легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком збільшилась до 1 млн. 396 тис. 125 гривень.

Контролюючий орган направляє фізичній особі-платнику податку податкове повідомлення-рішення про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити за місцем її реєстрації до 1 липня звітного року. Фізична особа сплачує транспортний податок протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Платник податку-юридична особа самостійно обчислює суму податку, станом на 1 січня звітного року, і до 20 лютого цього року подає контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію, а також сплачує транспортний податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації. Нагадуємо, що у 2018 році до контролюючих органів подається  оновлена форма декларації з транспортного податку, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку».

Для платників ПДВ: ДФС запроваджено новий електронний сервіс

Перш за все, сервіс створений задля попередження та недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.

За допомогою сервісу можлива візуалізація повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків, коригування кількісних і вартісних показників, - інформують в Шосткинській ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:

«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»;  «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код одиниці виміру (ПН/РК)»; «Назва одиниці виміру»; «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків можуть звернутися до ДФС України за номером телефону: 0-800-501-007.

Про нюанси ведення обліку доходів у підприємців – єдинників

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом обліку отриманих доходів, - інформують в Шосткинській ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області.

Записи у Книзі доходів проводяться за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, також ведуть облік доходів та витрат. Зазначені платники ведуть записи у Книзі доходів та витрат за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесені витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

Платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник (бланк) книги на реєстрацію.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом Міністерством фінансів України від 19.06.2015 № 579.

Зазначена норма визначена ст. 296 Податкового кодексу України.

За продаж пива неповнолітнім передбачено штраф

Відповідно до ст.15 прим.3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років, і особам, які не досягли 18 років.

Продавець зазначених  товарів зобов’язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Згідно зі ст.17 Закону №481 за продаж неповнолітнім алкоголю та тютюну до суб’єктів господарювання застосовується штраф у розмірі 6800 гривень.

Поряд з цим, у такого  суб’єкта господарювання анулюється  ліцензія на продаж алкогольних  та тютюнових виробів.

Набирають чинності зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

З 08.06.2018 набирає чинності  наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950 (далі – Наказ).

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та встановлено, що:

платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

взяття на облік таких осіб здійснюється не пізніше робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Наказом визначається форма заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства.

Заява за формою № 12-ЄСВ подається членом фермерського господарства до контролюючого органу за його місцем проживання та окрім члена фермерського господарства підписується Головою фермерського господарства, членом якого він є.

Також Наказом визначаються процедури заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Контролюючий орган видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення протягом двох робочих днів після отримання від платника заяви із зазначенням причин заміни та старого повідомлення.

У такому ж порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

Удосконалено порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок платників

Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 №386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за №465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Наказ №386 опубліковано в «Офіційному віснику України» №41 від 29.05.2018.

Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.

Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.

Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21 — високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.

Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.