Спасо-Преображенська церква

Спасо-Преображенська церква (вул. Спаська, 4, охоронний номер 1538-Н)

Церква збудована 1765 р. коштом отамана Генеральної армати Григорія Кологривого під наглядом архітекта Андрія Квасова. Не виключена участь у будівництві київського архітектора Івана Григоровича-Барського. Зразками правили Трисвятительська церква у Лемешах та Вознесенська у Коропі на Чернігівщині.

Мурована однобанна церква розташована у центрі міста на території Національного заповідника «Глухів» і є однією з головних його архітектурних домінант.

Споруда строго центрична, симетрична стосовно двох взаємно перпендикулярних осей, має пірамідальну загальну композицію. Належить до типу баштоподібних тетраконхів квадрифолієвого плану з виявленим центральним четвериком. Четверик хрещатий, з дуже короткими раменами, до яких по сторонах світу прилягають вдвічі нижчі екседри, перекриті конхами. Центральний четверик за допомогою підпружних арок і трикутних парусів несе масивний світловий восьмерик з восьмилотковим зімкнутим склепінням.

Інтер’єр побудовано за принципом висотного розвитку центричного простору. Всі арки стягнуто парами залізних затяжок. Зовні декор стриманий: кути четверика фіксують широкі пілястри, кожна грань вінчається трикутним фронтоном з круглим вікном в тимпані. Споруда має розвинений антаблемент з розкрепованим карнизом. Найбільш тонко декорована баня з тендітними віконними наличниками і карнизними тягами. Дверні і віконні отвори мають трьохцентрові перемички і прості тягнуті наличники.

На початку ХІХ ст. у північно-західному куті церковного подвір’я було споруджено муровану багатоярусну дзвіницю в стилі класицизму (зруйнована у 1930-х роках). 1855 р. архітектор Ассінк розробив проект перебудови теплої церкви. Перебудова здійснена 1867 р., при цьому розібрано західну екседру церкви.

Тепла церква дещо порушує первісну центричність і симетричність храму. Вона прямокутна в плані, має вхідний тамбур. Стіни членують великі аркові вікна з тягнутими облямуваннями. Чільний фасад має трикутний фронтон з маківкою, тамбур – фронтон лучкової форми. Дахи по дерев’яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю.

Стіни зовні і всередині потиньковані. Зовні пофарбування двоколірне: тло – жовта вохра, деталі і тяги – білі. Інтер’єр побілено. У парусах частково збереглися розписи Євангелістів у медальйонах. Іконостас не зберігся.

Спасо-Преображенська церква в Глухові є одним з найбільш мистецьки довершених тетракованих храмів Україні.