ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО МЕЖ ВОДООХОРОННИХ ЗОН І ПРИБЕРЕЖНО ЗАХИСНИХ СМУГ, А ТАКОЖ ВОДООХОРОННОГО РЕЖИМУ, ЯКИЙ ДІЄ НА ТЕРИТОРІЇ ГРОМАДИ
До водних об’єктів місцевого значення належать поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах територіальної громади і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення.
Водокористувачами на території Глухівської міської ради можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.
Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних об’єктів рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської
діяльності, що регулюється.
На території водоохоронних зон забороняється:
1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості
(балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.
В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. В межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Використання окремих водних об’єктів або їх частини може бути обмежено, призупинено або заборонено в цілях забезпечення оборони та безпеки території селищної територіальної громади, охорони здоров’я населення, навколишнього природного середовища та історико-культурної спадщини, прав та законних інтересів інших осіб у відповідності із Законодавством України.
Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, крім випадків, встановлених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України “Про землеустрій” і “Про регулювання містобудівної діяльності”, зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.
Назва, склад та зміст проекту землеустрою визначаються замовником з урахуванням характеристик території конкретного об’єкта землеустрою. Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та
пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.
Для гірських і передгірських річок зовнішня межа водоохоронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних та гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ. У межах населених пунктів водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад та генеральними планами населених
пунктів Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, крім випадків, встановлених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України “Про землеустрій” і “Про регулювання містобудівної діяльності”, зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.
Назва, склад та зміст проекту землеустрою визначаються замовником з урахуванням характеристик території конкретного об’єкта землеустрою. Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та
пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.
Для гірських і передгірських річок зовнішня межа водоохоронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних та гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ. У межах населених пунктів водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад та генеральними планами населених
пунктів Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, розміщення та облаштування відпочинкової зони), у тому числі: дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих
відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:
1) самовільному захопленні водних об’єктів;
2) забрудненні та засміченні вод;
3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків, або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
6) недотриманні умов дозволу або порушенні Правил;
7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
8) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
9) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об’єкти, каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
10) використанні земель водного фонду не за призначенням;
11) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах;
12) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об’єкт в експлуатацію.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, розміщення та облаштування відпочинкової зони), у тому числі: дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих
відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:
1) самовільному захопленні водних об’єктів;
2) забрудненні та засміченні вод;
3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків, або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
6) недотриманні умов дозволу або порушенні Правил;
7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
8) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
9) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об’єкти, каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
10) використанні земель водного фонду не за призначенням;
11) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах;
12) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об’єкт в експлуатацію.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
2025 © Всі права захищено.
Президент України
Сумська обласна рада
Кабінет міністрів України
Державний реєстр виборців
Сумська обласна Державна адміністрація
Міністерство освіти і науки України
PROZZORO - Портал публічних закупівель
IGov - Портал державних послуг
Аналіз публічних закупівель
Асоціація міст України