646

АНОНСИ ПОДІЙ

 
 
 
 

 
 
 

Рекоментації

РЕКОМЕНДАЦІЇ

віднесення публічної інформації до службової згідно із Законом "Про доступ до публічної інформації"

Рекомендовано до застосування Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань доступу до публічної інформації та захисту персональних даних.

Рекомендації розроблені Експертною радою з питань свободи інформації та захисту приватності при Представникові Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань доступу до публічної інформації та захисту персональних даних

1. До службової інформації відповідно до статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" можуть бути віднесені лише такі категорії публічної інформації:

1) внутрівідомча службова кореспонденція, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) інформація, що зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Інша інформація, у тому числі конфіденційна інформація про особу, не може відноситися до службової, якщо тільки вона не відповідає зазначеним вище категоріям.

2. Якщо публічна інформація підпадає під одну із названих у п. 1 категорій, ця інформація може бути віднесена до службової при дотриманні сукупності таких вимог ("трискладовий тест" відповідно до частини другої статті 6 Закону "Про доступ до публічної інформації"):

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

3. Публічна інформація не може мати статусу службової, якщо завершився процес прийняття рішення з відповідного питання (що підтверджується правовим актом чи фактичними діями) або проект рішення винесено на обговорення.

4. Публічна інформація, що міститься у правовому акті відповідного суб’єкта владних повноважень, у тому числі акті індивідуальної дії (указ, наказ, рішення, розпорядження тощо), може бути віднесена до службової, лише якщо вона була зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни та пройшла "трискладовий тест".

5. Закон України "Про доступ до публічної інформації", а також інші закони ("Про інформацію", "Про засади запобігання і протидії корупції" та інші) визначають окремі категорії інформації, які не можуть бути обмежені в доступі, у тому числі шляхом віднесення до службової. Це, зокрема, така інформація:

• яка була правомірно оприлюднена раніше розпорядником;

• про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно;

• відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом "Про засади запобігання і протидії корупції";

• перелік відомостей, що становлять службову інформацію.

6. У кожному конкретному випадку при вирішенні питання щодо віднесення публічної інформації до службової, а також у кожному наступному випадку запитування інформації, яка була віднесена до службової, розпорядник обов’язково повинен обґрунтувати таке:

1) якому саме з інтересів загрожує розголошення інформації (наприклад, національній безпеки, територіальної цілісності);

2) у чому саме буде полягати шкода в разі розголошення цієї інформації;

3) яким чином істотна шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

7. Після визначення того, що документ містить службову інформацію, на ньому проставляється гриф "Для службового користування. При цьому повинно бути визначено, яка саме інформація в документі є службовою - вся чи лише її частина. Якщо лише частина інформації, що міститься в цьому документі, є службовою, то при запитуванні такого документа - незважаючи на гриф "ДСК", шо стоїть на документі, - він надається в тій частині, яка не є обмеженою в доступі.

Той факт, що документ має гриф "ДСК", є недостатнім для відмови в доступі до нього. У доступі до службової інформації може бути відмовлено лише в разі проходження "трискладового тесту" з урахуванням конкретної ситуації та обставин справи. Письмова відмова в задоволенні запиту з посиланням на віднесення інформації до службової повинна містити обґрунтування відповідно до застосованого "трискладового тесту" - у разі відсутності такого обґрунтування таку відмову слід вважати неправомірною, оскільки не додержано вимог частин першої та четвертої статті 22 Закону "Про доступ до публічної інформації".

8. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим розпорядникам публічної інформації слід переглянути документи, якими вони володіють і яким до набуття чинності Законом "Про доступ до публічної інформації" було надано гриф "ДСК". При цьому слід вирішити, чи відповідає віднесення відповідної інформації до службової згідно з положеннями нового Закону "Про доступ до публічної інформації". У разі, якщо такий документ був створений іншим суб’єктом, який надав йому гриф "ДСК", то слід звернутися до такого суб’єкта з проханням переглянути статус цього документа з урахуванням нового законодавства.

Водночас у разі надходження запиту щодо доступу до документа, який містить гриф "ДСК", то незалежно від того, хто і коли надав йому такий гриф, питання доступу вирішується самим розпорядником, який володіє відповідним документом, з урахуванням положень Закону "Про доступ до публічної інформації", зокрема "трискладового тесту".

9. Перелік відомостей, що можуть становити службову інформацію, може складатися лише щодо інформації, згаданої в п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону ("зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці"). Натомість, не може бути складений вичерпний перелік інформації, про яку йдеться у п. 1 ч. 1 цієї статті ("інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень"). Це пов’язано із неможливістю визначити коло усіх питань, які можуть бути підняті у службовій кореспонденції.

Попри свою назву "перелік відомостей, що становлять службову інформацію" повинен містити категорії відомостей, які можуть бути віднесені до службової інформації за умови проходження "трискладового тесту". Такий перелік не може містити категорії інформації, які обмежені в доступу іншим чином, наприклад, конфіденційну інформацію про особу (кадрові питання тощо).

gerb sayt2024 © Всі права захищено.
Глухівська міська рада Сумської області