Легалізація доходів – джерело наповнення місцевих бюджетів та запорука соціальної підтримки громадян!

В ситуації, коли на ринку праці відчутний брак вільних робочих місць (особливо на тлі нинішньої епідемії коронавірусу) громадяни часто погоджуються на будь-яку пропозицію роботи, зокрема, і нелегальної. А буває й так, що роботодавці йдуть на порушення, виплачуючи працівникам дві заробітні плати: мінімальну офіційну і більшу неофіційну.

Зворотний бік такої «медалі» очевидний: ненадходження податків до місцевих бюджетів, які б спрямовувалися і на вирішення соціальних потреб громадян; нестабільність та невпевненість у завтрашньому дні (відсутність гідних пенсій та інших соціальних виплат), а також ненаповнення фондів соціального страхування, що призводить до надмірного навантаження на них. 

У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплату листа непрацездатності, або вони розраховуватимуться тільки виходячи з офіційної, мінімальної заробітної плати.

Погоджуючись на неофіційне працевлаштування, кожен громадянин повинен чітко усвідомлювати, що в цьому випадку він добровільно втрачає права на гарантований соціальний захист від незаконного звільнення та понаднормової праці без гарантованої додаткової оплати; на доплати, надбавки та премії до посадового окладу; на відпустки; на оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною; на допомогу по безробіттю; на достроковий вихід на пенсію, якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці; на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, та, як наслідок – на отримання страхових виплат у разі травмувань чи профзахворювань.

Для роботодавців використання праці неоформлених найманих працівників теж має сврю ціну. Так, гідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України, роботодавці, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), несуть відповідальність у вигляді штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (на сьогодні сума такого штрафу становить 50 тис. грн.). Крім того, згідно зі ст.41 Кодексу про адміністративні правопорушення, фактичний допуск до роботи працівника без оформлення трудового договору (контракту), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – від 8500 грн до 17000 грн.