Прогноз бюджету на 2027-2029 роки, основні макропоказники
Основою для складання прогнозу бюджету на 2027-2029 роки є Бюджетна декларація на 2027-2029 роки та стратегія розвитку громади на середньостроковий період.
Постановою КМУ № 793 від 17.06.26 р. схвалено Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки.
В умовах продовження бойових дій, ракетних атак на енергетичну інфраструктуру та дисбалансу на ринку праці економіка України відображає обмеженість можливостей для економічного зростання.
З урахуванням зазначених тенденцій та припущень щодо завершення повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України прогнозні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України передбачають два сценарії розвитку економіки:
Сценарій 1 відображає найбільш імовірну траєкторію розвитку економіки за умови суттєвого покращення безпекової ситуації починаючи з 2027 року і використовується для показників Бюджетної декларації.
Сценарій 2 враховує більш тривалу повномасштабну збройну агресію російської федерації проти України, що може стримувати економічну активність та зумовлювати більш повільне відновлення економіки.
Показники економічного і соціального розвитку України за сценарієм 1 передбачають зростання валового внутрішнього продукту у 2027 році на 4,5%; 2028 році -5,3%; 2029 році – 6,7%.
Індекс споживчих цін у середньому до попереднього року зросте відповідно на – 9,3%; 7,5%; 5,9%.
Повоєнне відновлення у різних галузях та районах стимулюватиме поновлення ринку праці. Додатковим фактором підвищення рівня зайнятості стане поступове повернення частини вимушених мігрантів в Україну.
Незважаючи на очікуване економічне зростання, зовнішньоторговельний баланс залишатиметься від’ємним, хоча його питома вага у валовому внутрішньому продукті поступово зменшуватиметься з 29% у 2027 році до 25% у 2029 році.
Така динаміка відображатиме структурний характер дефіциту зовнішнього сектору, зумовлений високим інвестиційним попитом під час відбудови України.
Прогноз доходів бюджету на 2027-2029 роки враховує основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України за сценарієм 1:
- передбачено відновлення зарахування до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 відсотки, що тимчасово спрямовувались до місцевих бюджетів громад. Прогнозується ці кошти спрямувати на забезпечення норм тарифного законодавства у сфері теплопостачання шляхом надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах виробництво, транспортування та постачання теплової енергії;
- поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого державами ЄС;
- зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб, отриманих ними за допомогою цифрових платформ;
- покращення роботи реформованої Держмитслужби із зменшення ухилень від сплати митних платежів.
Водночас їх запровадження потребуватиме внесення змін до податкового та бюджетного законодавства.
Податкова політика на 2027-2029 роки буде послідовною та передбачуваною, а також узгоджуватиметься з Національною стратегією доходів до 2030 року.
Зокрема, планується здійснення консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих ресурсів незалежним адміністратором;
- розширення переліку підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків;
- впровадження електронних податкових перевірок, щодо обов‘язкового подання усіма великими платниками податків на додану вартість стандартного аудиторського файла;
- забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС;
- обмеження зловживань із використанням пільгових режимів оподаткування шляхом здійснення заходів з протидії ухилення від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу;
- обмеження на повторний перехід суб’єктів господарювання на спрощену систему оподаткування після їх переходу на загальну систему оподаткування.
Формування видаткової частини бюджету на 2027-2029 роки здійснюватиметься в умовах жорсткої фіскальної консолідації, оптимізації державних ресурсів та посиленню контролю за ефективністю використання бюджетних коштів.
Політика видатків передбачає обережний підхід для зростання видатків державного бюджету і першочергове забезпечення ресурсом сектору безпеки і оборони, концентрацію фінансових ресурсів на стратегічних напрямах розвитку країни та виконання взятих державою соціальних завдань.
У 2027-2029 роках прогнозні розміри прожиткового мінімуму на одну особу:
2027 – 3559 грн.; 2028 – 3876 грн.; 2029 – 4151 грн.
Для працездатних осіб: 3691 грн.; 4019 грн.; 4304 грн. відповідно.
Для осіб які втратили працездатність 2878 грн.; 3134 грн.; 3357 грн.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2027 року прогнозується у розмірі 9546 грн.; з 1 січня 2028 року – 10377 грн.; з 1 січня 2029 року – 11114 грн.
Посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 1 січня 2027 року – 3819 грн.; з 1 січня 2028 року - 4151 грн.; з 1 січня 2029 року – 4446 грн.
Завданням на 2027-2029 роки є консолідація різних видів соціальних виплат в уніфікований пакет з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї та її фінансово-майнового стану.
- опрацювання питання передачі функцій з виплати допомоги по безробіттю від фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Пенсійного фонду України;
- напрацювання комплексних заходів щодо інтеграції системи соціального та пенсійного страхування до системи публічних фінансів для гармонізації бюджетного законодавства із європейськими стандартами.
Державна політика у сфері національної безпеки і оборони в умовах довготривалої збройної агресії залишається основним пріоритетом бюджету.
У разі продовження збройної агресії сектор безпеки і оборони потребуватиме збільшення видатків з державного бюджету. В загальному обсязі видатків становитимуть понад 28 відсотків валового внутрішнього продукту.
Державна політика у сфері освіти.
У середньостроковій перспективі у сфері освіти пріоритетними напрямами залишатимуться завершення реформи старшої профільної школи;
-запровадження ефективних мотиваційних механізмів і стимулів для залучення молодих педагогів до професійної діяльності через підвищення престижу педагогічної праці;
-забезпечення умов для формування ефективності мережі закладів освіти всіх рівнів відповідного до реальних освітніх потреб населення з урахуванням міграційних і демографічних процесів, динаміки народжуваності, соціально-економічної ситуації.
Державна політика у сфері охорони здоров’я
Ключовий і незмінний пріоритет розвитку галузі – забезпечення для населення доступної якісної і безоплатної медичної допомоги;
- фінансовий захист пацієнтів із хронічним захворюваннями за допомогою підвищення рівня доступності до пріоритетних лікарських засобів, зокрема, для лікування психічних розладів, серцево-судинних і онкологічних хвороб, для запобігання ускладнень, зниження інвалідності і втрати працездатності;
- забезпечення підтримки народжуваності та відновленні демографічного потенціалу за допомогою доступу до сучасних репродуктивних, якісних перинатальних і неонатальних медичних послуг, зниження дитячої і материнської смертності.
Державна політика у сфері молоді та спорту
У середньостроковій перспективі держава сприятиме розвитку фізичної культури та спорту, створення можливостей для самореалізації та розвитку потенціалу молоді, популяризації українських суспільно-державних цінностей та формуванню української національної ідентичності.
Державна політика у сфері культури
Значна увага приділятиметься збереженню культурної та духовної спадщини, підтримці національної ідентичності та забезпеченню стабільного функціонування суспільного мовлення;
- забезпечення державної підтримки розвитку і застосування української мови в усіх сферах суспільного життя.
Державна політика у сфері енергоефективності
З огляду на важливість посилення енергонезалежності продовжиться державна підтримка здійснення заходів у сфері енергоефективності.
Проєкти фонду енергоефективності реалізуються шляхом надання грантів для часткового відшкодування вартості заходів з енергоефективності, зокрема, в житловому секторі (оснащення споживачів приладами обліку енергоресурсів, утеплення та термомодернізація будівель та приміщень, оснащення тепловими котлами).
Державна політика у сфері агропромислового комплексу
У зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України аграрний сектор набуває особливого стратегічного значення.
Підтримка сільськогосподарських виробників буде продовжена шляхом:
- надання фінансової підтримки фермерським господарствам через механізм пільгового кредитування;
- підтримка сільськогосподарських товаро-виробників, які використовують меліоровані землі;
- підтримка розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, тепличного господарства.
Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами
Ключовими чинниками забезпечення сталого розвитку територіальних громад та регіонів є зміцнення їх фінансової самодостатності, оптимізація і модернізація мереж бюджетних установ, підвищення ефективності використання внутрішнього фінансового ресурсного потенціалу.
Державна політика щодо місцевих бюджетів буде спрямована на:
- зміцнення фінансової спроможності територіальних громад з урахуванням наслідків збройної агресії та потреб відновлення;
- удосконалення механізму горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів;
- узгодження прогнозів місцевих бюджетів із стратегічними та програмними документами розвитку регіонів і територіальних громад;
- створення у складі державного бюджету державного фонду регіонального розвитку як програми публічних інвестицій;
- цифровізація процесів управління державними фінансами на місцевому рівні, зокрема шляхом розвитку Інформаційно-аналітичної системи управління, плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA».
КМУ затвердив, також, середньостроковий план публічних інвестицій держави на 2027-2029 роки, який набирає чинності разом із схваленням Бюджетної декларації на 2027-2029 роки.
Документ охоплює 18 пріоритетних галузей, 44 підсектори та 67 основних напрямів публічного інвестування.
Планом визначені 5 наскрізних пріоритетів здійснення публічних інвестицій: енергоефективність, цифровізація, реагування на зміни клімату, гендерна рівність та безбар’єрність.
Секторальні міністерства мають пріоритизувати проєкти в своїх портфелях та подати їх на експертну оцінку до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерства фінансів, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. За результатами оцінки Мінекономіки сформує перелік проєктів та програм і подасть їх на схвалення Стратегічної інвестиційної ради.
Мінекономіки вже відкрило прийом заявок у DREM , який триватиме до 5 липня 2026 року.
Відповідно до плану заходів щодо складання прогнозу бюджету Глухівської міської територіальної громади, затвердженого рішенням виконавчого комітету № 5 від 22.01.2026, до 15 липня поточного року фінансове управління доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки пропозицій до прогнозу бюджету, орієнтовні граничні показники видатків на середньостроковий період, доводять управлінню соціально-економічного розвитку граничний сукупний обсяг публічних інвестицій.
До 31 липня головні розпорядники коштів надають фінансовому управлінню, разом з поясненнями, пропозиції до прогнозу бюджету територіальної громади на середньостроковий період.
В серпні проводяться погоджувальні наради, розгляд, схвалення середньострокового плану публічних інвестиційних проектів та схвалення прогнозу бюджету та середньострокового плану публічних інвестицій на 2027-2029 роки.
2025 © Всі права захищено.
Президент України
Сумська обласна рада
Кабінет міністрів України
Державний реєстр виборців
Сумська обласна Державна адміністрація
Міністерство освіти і науки України
PROZZORO - Портал публічних закупівель
IGov - Портал державних послуг
Аналіз публічних закупівель
Асоціація міст України