Дирофіляріоз (зла нитка)

У січні 2022 року, вперше на території Глухівського району, зареєстровано захворювання жительки міста Глухова на дирофіляріоз ока (мешканка місцева, виїзд за межі міста заперечує). Ще років 20 тому про таке захворювання в Україні ніхто і не чув. Його й досі вважають рідкісним і асоціюють із суто тропічною недугою. Однак, останніми роками в Україні спостерігають стійку тенденцію до росту захворюваності на дирофіляріоз. Це пов’язано із значним розповсюдженням паразита серед тварин, широким видовим спектром та чисельністю його переносників – кровосисних комарів, сприятливими кліматичними умовами (потепління), високими адаптаційними властивостями гельмінта.

Дирофіляріоз (дирофілярія – «зла нитка») – небезпечний природно-осередковий трансмісивний гельмінтоз собак і кішок, який супроводжується тяжкою патологією всіх систем організму, включаючи головний мозок і очі. На дирофіляріоз також хворіє людина. Для нього характерна трансмісивна передача, повільний розвиток, тривалий перебіг.

У минулому вважалося, що ним хворіють тільки тварини, в першу чергу - собаки та коти, але в останні роки все частіше стали реєструватися випадки зараження людей. У хворих на дирофіляріоз тварин живі личинки знаходяться у кров’яному руслі. Переносниками хвороби є комарі. При укусах хворої тварини комарами живі личинки потрапляють в організм комара, де протягом 10 днів розвиваються до інвазійної стадії. Зараження людини відбувається через укуси заражених комарів.

Інкубаційний період становить від 1 місяця до 2 років. Клініка захворювання визначається локалізацією і видом гельмінта. Залежно від локалізації розрізняють внутрішній та підшкірний дирофіляріоз. В Україні реєструється підшкірна форма хвороби. Доросла дирофілярія цього виду - круглий ниткоподібний гельмінт, білого кольору, довжиною 13-17 см, товщиною з сурову нитку. Клінічні прояви у людей різноманітні й пов’язані з локалізацією дирофілярій у шкірі та підшкірній жировій клітковині, тканинах ока. Характерні прояви дирофіляріозу — поява підшкірних утворень: пухлин чи вузлів, у більшості випадків поодиноких, які містяться в різних ділянках тіла і можуть не турбувати хворого або супроводжуватися болем, свербежем, відчуттям ворушіння чи переміщення гельмінтів. Найчастіше спостерігають ураження очей (45% усіх випадків), рідше — голови та шиї (17%), тулуба (15%), рук (12%), ніг (8%). Основний метод позбавлення від паразиту- хірургічний.

Профілактика. У сучасних умовах профілактика дирофіляріозу включає:

профілактика зараження домашніх собак та котів, основного господаря паразита, від укусів москітів;
спостереження за станом здоров’я домашніх тварин та своєчасне лікування;
своєчасне виявлення та лікування хворих на дирофіляріоз бездомних тварин як джерела хвороби; контроль чисельності безпритульних тварин;
спостереження за чисельністю комарів, контроль за знищувальними заходами щодо них на водних об’єктах, а також в підвалах житлових будинків;
застосування населенням засобів індивідуального захисту від комах:
використання москітних сіток;
застосування відлякуючих ароматичних рідин, репелентів та фумігаторів (при відсутності алергії);
скорочення перебування у місцях розповсюдження комарів у темний час доби;
носіння в лісопаркових зонах одягу, який захищає від укусів комарів та залишає якнайменше відкритих ділянок тіла.

Слід пам’ятати, що своєчасне звернення до лікаря та лікування вбереже Вас від ускладнень.

Завідуюча Глухівського відділення Центру

контролю та профілактики хвороб МОЗ України
Марина Матвієнко

Друк