ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ (03.08.2017)

 Увага! Гаряча лінія!

04 серпня  2017  року  з  11  до  12  години проводитиметься  сеанс  телефонного  зв’язку „гаряча  лінія” на  тему:  „Функціонування системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ” за участю начальника  відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Шосткинської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Сумській області Околіти В.І. Контактний  телефон  (05449) 2-39-64.

ДФС: Зареєстровано 19,6 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму майже 105 млрд. гривень 

З початку роботи системи моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних (станом на 1 серпня) в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано майже 19,6 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 105 млрд. гривень.

За вказаний період зупинено реєстрацію 162,2 тис. податкових накладних на загальну суму 2,5 млрд. грн. Це складає 0,83% від загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Нагадаємо, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник має право протягом року подати повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування. Такі повідомлення комісія ДФС опрацьовує протягом 5 днів та надає висновки по кожному з них. 

Якщо платник незгоден з прийнятим комісією рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. 

До уваги платників податку на додану вартість! 

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601(далі- Повідомлення).

Крім того, повідомляємо, що всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Також звертаємо увагу, що у разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

ДФС пропонує інструкцію з заповнення Таблиці платника податків (ТПП) 

Для зручності платників податків ДФС пропонує користування інструкцією щодо правильності заповнення Таблиці платника податків при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нагадаємо, що при зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Комісія ДФС розглядає таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав правильно заповнену ТПП, вона прийнята комісією та в подальшому такі податкові накладні платника не зупиняються. 

Порядок розгляду скарг щодо відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового  кодексу України.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 Податкового кодексу.

Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регулюється п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341 (далі – Постанова), якою Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних викладено в новій редакції, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017  № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622 та наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30622.

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР) запроваджено відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Кодекс.

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №567. 

Податкові накладні/розрахунки коригування,  реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Зарплата в «конверті»? Подумайте про наслідки

Складне сьогодення підштовхує багатьох роботодавців до «тіньових» схем виплати заробітної плати своїм працівникам. Всім добре відомі випадки, коли підприємство офіційно сплачує своїм працівникам мінімальну заробітну плату та неофіційно решту заробітної плати працівник отримує «в конверті». Така схема, на перший погляд, могла б задовольнити всіх: і працівника, який сумарно отримує гідну заробітну плату, і працедавця, який уникає зайвих, на його погляд, витрат і державу, яка щось отримує у вигляді податків з тієї невеличкої офіційної частки доходів громадян.

Така схема взаємовигідна тільки на перший погляд, поглянемо на неї з іншого боку.

Що стосується найманих працівників то ми хочемо допомогти у прийнятті правильного рішення, розповівши про «чорну» та «білу» зарплати те, чого робітнику не роз’яснить жоден роботодавець.

«Плюси» заробітної плати «по - чорному»:

  1. Коли взагалі немає ніяких заробітних плат, працівники радіють зарплатам «у конвертах», а також «чорна» зарплата, як правило, більша офіційної. Та й податків з доходів ви не платите.
  2. Про неї простіше домовитися,  її простіше  отримати.  Вона зручна для роботодавця, тому що зарплата «в конверті» робить підлеглого просто «шовковим».
  3. Зовсім не подобається працювати – можете піти, коли захочете. Правда  якщо звільнять, суд навряд чи допоможе. Та й у центрі зайнятості не станете на облік.

«Мінуси» заробітної плати «по - чорному»:

  1. Офіційно ви ніде не працюєте. У податковій можуть виникнути до вас запитання.
  2. Вам не зараховується трудовий стаж. У вас немає гарантованого розміру заробітної плати (зокрема, розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки і заохочувальних виплат).
  3. У вас немає жодних соціальних гарантій, передбачених для працівника:
  • права  на відпустку, зокрема  додаткову  і без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах;
  • права на оплату листа непрацездатності;
  • права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах;
  • права на скорочений робочий день, тиждень  якщо ви працюєте в шкідливих умовах;
  • права не працювати у вихідний та святковий день;
  • права не залучатися до надурочних робіт без вашого бажання;
  • права на охорону праці;
  • права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
  • права на гарантії за колективним договором .
  1. Вас можуть звільнити у будь-який момент без вихідної допомоги.
  2. Ви будете отримувати мінімальну пенсію за віком.
  3. Кредит у банку не візьмете. Та й мало куди може знадобиться довідка про реальні доходи (наприклад, в посольство іноземної держави).

Якщо умови оплати праці не обумовлені в трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначається тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини.

 Багато працівників радіють грошам без вирахувань за  «темними» відомостями і не замислюються, що роботодавець не турбується про високий рівень доходів свого персоналу, а паразитує на їх становищі.

Небезпека тіньової зарплати, як і тіньової зайнятості полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, а й у тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної заробітної плати.

Шосткинська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області ще раз звертає увагу громадян, що пенсій у «конвертах» не буває!

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ ДИВІДЕНДІВ

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 11.07.2017 р. N 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі.

Відповідно до ст. 87 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому ГКУ та законом, прийнятим відповідно до нього.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог норм законодавства, дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Водночас доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16  підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, оподатковується військовим збором на загальних підставах.

 

ПРО ПОВТОРНЕ ВКЛЮЧЕННЯ ДО РЕЄСТРУ НЕПРИБУТКОВИХ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

Шосткинська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 35 підр.4 Розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17.07. 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов'язані до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 ПКУ, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Тимчасово, до 01 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог щодо установчих документів, визначених пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року № 440 (зі змінами).

Згідно з абз.6 п. 2 постанови № 440, неприбуткові організації, які у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються контролюючим органом з Реєстру з урахуванням положень пп. 16 і 17 Порядку, затвердженого постановою № 440.

Під час виключення організації з Реєстру, раніше присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується з 01 липня 2017 року.

У подальшому, відповідно до п. 6 Порядку, затвердженого постановою № 440, для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, підприємство повинно подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Постанови № 440 із позначкою у графі «Реєстрація» і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих,  що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань”.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕСВОЄЧАСНУ СПЛАТУ ПОДАТКУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РІЧНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ

Шосткинська ОДПІ нагадує, що громадяни, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік та задекларували доходи, з яких податок не утримувався, зобов’язані до 1 серпня 2017 сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПКУ у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).

Згідно з п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

За несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок кібератаки не штрафуватимуть: Президент підписав Закон

24 липня Президент відписав Закон від 13.07.17 р. № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків».

Законом звільнено платників податків від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних, податкових накладних, розрахунків коригувань, складених у період з 01.06.17 р. по 30.06.17 р. за умови їх реєстрації до 31.07.17 р.
Штрафні санкції, передбачені пунктом 126.1 ПК, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30..06.17 р.

Законом також передбачено, що тимчасово до 31.12.17 р.:

  • у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Закономзобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку;
  • платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію;
  • у разі неможливості проведення перевірки платника податків, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31.12.17 р.

Закон від 13.07.17 р. № 2143-VIII набрав чинності 26.07.17 р. Опубліковано в "Голосі України" від 25.07.17 р. № 135. 

 

gerb sm2017 © Всі права захищено.
Глухівська міська рада Сумської області
mishel
ТЕРЕЩЕНКО МІШЕЛЬ

міський голова

41400 Україна, Сумська обл., м.Глухів, вул.Шевченка 6
Tел.: (05444) 2 21 15
Факс.: (05444) 3 27 56
Email: glhgor@ukr.net